Права та обов’язки пацієнтів

Права пацієнта

Права пацієнта- основні права людини, яка потребує медичної допомоги для охорони власного здоров’я та життя, з точки зору забезпечення доступу до медичного обслуговування, рівноправності, якості та ефективності такої допомоги.

Відповідно до чинного законодавства пацієнт має право на:

  • охорону здоров’я, повагу честі та гідності, гуманне ставлення медичного і обслуговуючого персоналу;
  • вибір лікаря, а також вибір лікувально- профілактичної установи відповідно до договорів обов’язкового і добровільного медичного страхування;
  • обстеження та лікування в умовах, що відповідають санітарно- гігієнічним  умовам;
  • отримання кваліфікованої медичної допомоги в обсязі та послідовності, визначених стандартами якості та існуючими програмами надання медичної допомоги без дискримінації зі статі, віку та соціальному стану;
  • забезпечення безпеки перебування пацієнта в лікувальному закладі, уваги та поваги до нього;
  • адміністрація не несе відповідальності за цінні речі;
  • отримання невідкладної допомоги, а також додаткової, що надається в Перинатальному центрі;
  • збереження таємниці про факт звернення по медичну допомогу, про стан здоров’я, діагноз та результати , отримані при його обстеженні та лікуванні ( за винятком випадків, визначених законом);
  • інформовану добровільну згоду на медичне втручання;
  • відмову від медичного втручання, крім невідкладних випадків, коли є наявна загроза життю чи факт відмови суперечить чинному законодавству;
  • одержання інформації про свої права й обов’язки, правила поведінки у Перинатальному центрі, стан свого здоров’я, про діагноз, методи та засоби лікування, прогноз, термінологію ( яку пацієнт має розуміти) про зміни в перебігу та лікуванні хвороби, про можливість виникнення ускладнень, наслідках в разі перериву лікування або відмови від нього;
  • безпосереднє ознайомлення з медичною документацією;
  • допуск адвокату або іншого законного представника для захисту його прав;
  • пред’явлення скарг відносно нагляду та обслуговування з вимогою ії розгляду та відповіді в письмовій формі;
  • наявність інформації про вищестоящі інстанції з вказівкою атрибутів, куди ще можна звернутися зі скаргою;
  • право на медичні профілактичні заходи (ст.49 Конституції України, ст.283, ч.4 ст.286 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.3, п.7 ст.4, ст.6, 10, п. «а», «б» ст.10, ст.31, 32, 42, ч.1 ст.43, ст.53, п. «а» ст.78 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»);
  • право на доступність у галузі охорони здоров’я (ч.1, 3 ст.49 Конституції України, ст.ст.283, 284 Цивільного кодексу України,ч.4 ст.4, ст.6 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»);
  • право на медичну інформацію (ч.3 ст.32, ст.34 Конституції України, ст.ст.285, 302 Цивільного кодексу України, п. «е» ст.6, ст.39 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»);
  • право на згоду на медичне втручання та право на відмову від медичного втручання (ч.3 ст.28, ч.1 ст.29 Конституції України, ч.3,4,5 ст.284, ч.4 ст.286, ст.289 Цивільного кодексу України, ст.42, 43 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»);
  • право на свободу вибору в галузі охорони здоров’я, а саме: 1) право на вільний вибір лікаря; 2) право на вибір методів лікування відповідно до рекомендацій лікаря; 3) право на вибір закладу охорони здоров’я; 4) право на заміну лікаря; 5) право на лікування за кордоном у разі неможливості надання такої допомоги у закладах охорони здоров’я України (ч.2 ст.284, ст.633 Цивільного кодексу України, п. «д» ст.6, ч.1 ст.34, ч.1 ст.35, ст.36, 38 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»);
  • право на медичну таємницю (ч.1,2 ст.32, ст.34 Конституції України, ч.4 ст.285, 286 Цивільного кодексу України, ст.ст.39-1, 40, п. «г» ст.78 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»);
  • право на якісну медичну допомогу (ч.1 ст.49 Конституції України, ч.1 ст.284 Цивільного кодексу України, п. «д» ст.6, п. «а» ст.78 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»);
  • право на безпечну медичну допомогу (ч.1 ст.49 Конституції України, ч.1 ст.284 Цивільного кодексу України, ст.ст.42, 44 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»);
  • право на інновації, а саме: 1) право на медико-біологічний експеримент; 2) право на репродуктивні технології; 3) право на донорство; 4) право на терапевтичне втручання; 5) право на корекцію (зміну) статі (ч.3 ст.28 Конституції України, ч.3,7 ст.281, ч.4 ст.289, ч.1 ст.290 Цивільного кодексу України, ст.ст.45,47,48,51 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»);
  • право на попередження за можливістю страждань і болю(ст.3, ч.2 ст.28 Конституції України, ч.2 ст.289 Цивільного кодексу України, ст.ст.6, 52 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»);
  • право на індивідуальний підхід до лікування (п. «д» ч.1 ст.6, ч.1 ст.38, ч.3 ст.39, ч.3 ст.43 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»);
  • право на оскарження неправомірних рішень і дій працівників, закладів та органів охорони здоров’я (ст.40 Конституції України, п. «і» ст.6 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»);
  • право на відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю (ч.1 ст.3 Конституції України, ч.1 ст.27, ст.ст.23, 906, ч.1, 2 ст.1166, ч.1 ст.1167, ст.1168, 1195, 1203, 1209 Цивільного кодексу України, п «і», «ї» ст.6 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»);
  • право людини на життя та на повагу до гідності при наданні медичної допомоги (ст.ст.3,21, 27, ч.1, 2 ст.28, ст.64, 68 Конституції України, ст.281, 297 Цивільного кодексу України, ч.3 ст.52 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»);
  • право на захист від будь яких незаконних форм дискримінації, пов’язаних зі станом здоров’я (ст.21, ч.2, 3 ст.22, ч.2 ст.24 Конституції України, п. «и» ст.6, ст.9 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»).

Обов’язки пацієнта

Відповідно до норм чинного законодавства пацієнт забов’язаний:

  • піклуватися про своє здоров’я та здоров’я дітей, не шкодити здоров’ю інших громадян;
  • виявляти в спілкуванні з медичними працівниками повагу та такт;
  • повідомляти лікарю всю інформацію, необхідну для встановлення діагнозу та лікування;
  • після надання згоди на медичне втручання неухильно виконувати всі розпорядження лікуючого лікаря. У разі відмови від запропонованих методів обстеження чи лікування, підписати відмову від медичного втручання;
  • дотримуватись правил внутрішнього розпорядку лікувальної установи, де він перебуває;
  • співпрацювати з лікарем при отриманні медичної допомоги;
  • негайно інформувати лікаря про зміну стану свого здоров’я в процесі діагностики та лікування;
  • негайно звертатися до лікаря у разі підозри на наявність або за наявності захворювання, що представляє небезпеку масового поширення;
  • у передбачених законодавством випадках проходити медичні огляди і робити профілактичні щеплення;
  • не починати дій, здатних порушити права інших пацієнтів;
  • виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством про охорону здоров’я;
  • за порушення правил внутрішнього розпорядку пацієнт підлягає виписці з Перинатального центру з відповідною поміткою у виписці та лікарняному листку.
  • піклуватися про своє здоров’я та дітей, не шкодити здоров’ю інших громадян (п. «а» ст.10, ст.32 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»);
  • проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення (ч.4 ст.286 Цивільного кодексу України, п. «б» ст.10, ст.ст.30, 31 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»);
  • надавати невідкладну допомогу іншим громадянам, які знаходяться в небезпечному для життя і здоров’я стані ( п. «в» ст.10, ст.37 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»);
  • виконувати медичні приписи та правила внутрішнього трудового розпорядку закладу охорони здоров’я (ч.2, 3 ст.34 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»);
  • у невідкладних випадках, коли існує реальна загроза життю, отримувати медичну допомогу без своєї згоди чи згоди законного представника (ч.1 ст.29 Конституції України, ч.5 ст.284 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.43 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»).