За даними учених, середнє споживання йоду в нашій країні складає від 40 до 80 мкг в день, що в 3 рази менше рекомендованою Всесвітньою організацією охорони здоров’я норми. Для задоволення потреби організму в йоді, рекомендуються наступні норми його
щоденного споживання, запропоновані ВООЗ в 1996 році : 50 мкг для дітей грудного віку (перші 12 місяців), 90 мкг для дітей молодшого віку (від 2 до 6 років), 120 мкг для дітей шкільного віку (від 7 до 12 років), 150 мкг для дорослих (від 12 років і старше), 200 мкг для вагітних і годуючих жінок. Встановлено, що додаткове регулярне споживання 100 – 150 мкг йоду незалежно від способу його введення призводить до істотного (на 50-65%) достовірного зниження частоти збільшення щитовидних залоз у дітей шкільного віку в районах з легкою і помірною йодною недостатностю впродовж 6-9 місяців від початку проведення йодної профілактики.
Для подолання недостатності йоду в харчуванні використовуються методи індивідуальнї, групової і масової йодної профілактики. Масова йодна профілактика є найбільш ефективним і економічним методом усунення дефіциту йоду і досягається
шляхом внесення солей йоду (йодиду або йодата калію) в найбільш поширені продукти харчування – кухарську сіль. У більшості випадків застосування йодованої кухарської солі є базовим способом профілактики йоддефіцитных захворювань.
Взагалі, у національному масштабі, йодування солі може дати позитивний результат тільки за умови, що продукт, використовуваний в домашньому господарстві,
містить необхідну кількість йоду, і що таку сіль використовує усе (90%) населення країни. Сіль – єдиний продукт, який додається в їжу безпосередньо. Вибір солі в якості “носія” йоду обумовлений тим, що вона використовується усіма верствами суспільства незалежно від соціального і економічного статусу.
Діапазон її споживання дуже невеликий (в середньому від 5 до 10 г в добу) і не залежить від пори року, віку.
При правильній технології йодування солі неможливо передозувати йод і тим самим викликати які-небудь ускладнення. У нашій країні діє стандарт на йодовану
кухарську сіль, який припускає внесення в неї 40 ± 15 мг йоду на кг солі у вигляді стабільної солі – йодата калію.
Індивідуальна йодна профілактика припускає використання профілактичних лікарських засобів, що забезпечують надходження фізіологічної кількості йоду, наприклад калію йодид, йодомарин в дозуванні відповідно до віку.